Що робити якщо Ви або Ваші близькі зазнали кібернасильства?

     Сьогодні онлайн-сервіси стали невід'ємною частиною нашого життя: ми користуємося ними для банкінгу, доставки, бронювання замовлень, публікацією інформацї про себе та своє дозвілля, комунікації з друзями тощо.

Однак, разом із розширенням цифрового простору зростають ризики стикнутися з кібернасильством та протиправними діями в інтернеті. Найбільш частими серед яких є:

• Порушення конфіденційності.
• Доступ до контенту з елементами насильства та іншого неналежного контенту.
• Інтернет-шахрайство.
• Грумінг, сексуальні зловживання та експлуатація.
• Існування шкідливих програмних чи технічних засобів.
• Порушенням авторських та суміжних прав тощо.

Ці ризики є актуальними, особливо у воєнний час, коли кібернасильство стає інструментом маніпуляцій та дезінформації.

В Україні розвиток цифрового середовища супроводжується поступовою адаптацією чинного законодавства до безпекових викликів, з якими стикаються громадяни. Ключовими документами про які варто знати кожному є:

1. Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Визначає поняття «кіберзлочин» як суспільно небезпечне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України. Стаття 4 Закону встановлює, що об’єктом кібербезпеки, зокрема, є конституційні права і свободи людини й громадянина.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Наприклад, стаття 173-2 передбачає відповідальність за насильство за ознакою статі, зокрема психологічне.
3. Кримінальний кодекс України (ККУ). Постраждалі від насильства в інтернеті можуть захистити свої права на підставі таких правових норм ККУ, як: Стаття 182 — відповідальність за порушення недоторканності приватного життя; Стаття 129 — відповідальність за погрози вбивством (до двох років ув'язнення); Стаття 156-1 — криміналізація домагань дитини для сексуальних цілей, включно через цифрове середовище; Стаття 301 — ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; Стаття 301-1 — одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження.

Перелік норм не є вичерпним.

Окремо варто зупинитись на статті 156-1 ККУ, адже діти є однією з найбільш вразливих до насильства категорій. Відповідна стаття визначає ознаки вчинення кримінального правопорушення проти статевої свободи та недоторканості особи, а саме з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій.

Загалом існує низка чинників, які впливають на виникнення явища кібернасильства щодо дітей:

• доступність гаджетів;
• особливість підліткового віку та брак уваги з боку дорослих;
• брак знань щодо можливих наслідків, зокрема, віртуальних стосунків;
• маніпуляції з боку онлайн «друзів»;
• діти з «групи ризику», які можуть бути найбільш вразливі: відчувають труднощі у спілкуванні з однолітками, мають низьку самооцінку, тощо.

Водночас важливо зазначити, що насильницькі дії, що вчиняються в інтернеті або за допомогою технологій, не можна називати окремою формою насильства — цифровим насильством. Адже за своєю суттю воно є проявом форм насильства (фізичного, психологічного, сексуального, економічного), які вже існують, але сфера їх реалізації — не реальне життя, а цифрове. Тобто «поле», у межах якого відбуваються ці порушення (фізичне, психологічне, сексуальне, економічне насильство), може бути розширене.

Як захиститися?

Насамперед важливо навчати як дорослих, так і дітей цифровій грамотності. Адже нерідко люди можуть не замислюватися про наслідки своїх дій в онлайн-середовищі та стати легкою мішенню для кіберзлочинців.

Якщо ви постраждали від кіберзлочину або помітили ознаки шахрайства в інтернеті:

• Фіксуйте докази: скріншоти, записи листування або інші матеріали.
• Повідомляйте про випадки кібернасильства: зверніться у поліцію за телефоном 102 або подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua .
• Проконсультуйтесь з юристом: для правильної кваліфікації випадку і звернення до суду. Для цього Ви можете звернутися до Центру безоплатної правничої допомоги за телефоном: 0 800 213 103, чи онлайн за посиланням: https://legalaid.gov.ua/ .

Факт розголосу може налякати і зупинити кривдника/кривдницю.

Також за порадою та підтримкою можна звернутись на Урядову “гарячу лінію” 15-47.

Звернувшись до поліції, ви:

• Зможете претендувати на відшкодування шкоди. Це можливо, якщо буде доведена провина кривдника/ці і притягнуто його до відповідальності. Наприклад, якщо ви зазнали серйозної психологічної шкоди і були вимушені звертатися до психотерапевта.
• Якщо є інші постраждалі від дій кривдників, ваш досвід може допомогти розслідуванню у їхніх справах, довести систематичність та суспільну небезпеку його дій. Або навпаки — попередити такі його дії щодо інших.

Кампанія проводиться за ініціативи Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерства юстиції України спільно з Національною поліцією України, Кіберполіцією України, Координаційним центром з надання правничої допомоги за сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, в межах «16 днів проти насильства».