Основи збереження та посилення інституційної спроможності судової влади – у фокусі дискусії про новочасні виклики для судової влади

Під час першої панельної дискусії, що відбулася 29 березня 2024 року за ініціативи Вищої ради правосуддя та за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice», учасники обговорили загальну візію розвитку судової системи в умовах євроінтеграції.

Зокрема, очільники та представники органів судового врядування і самоврядування, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та Конституційного Суду України обговорили проблеми судової влади в умовах війни та шляхи їх подолання, налагодження діалогу між гілками влади та законодавче забезпечення розвитку судової влади, а також питання розбудови системи судоустрою України, запровадження нової мережі судів, відновлення судочинства на деокупованих територіях України тощо.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зазначив, що, незважаючи на всі виклики сьогодення, судовій системі вдалося утримати ситуацію. Він зауважив, що попри складну ситуацію наразі в судах усіх юрисдикцій перебувають на розгляді близько 4,5 млн проваджень.

Станіслав Кравченко наголосив, що на сьогодні, крім вирішення кадрових питань, надзвичайно важливою залишається проблема оптимізації мережі судів відповідно до затвердженого територіального устрою. Він зауважив, що, незважаючи на укрупнення районів, яке вже відбулося, вирішення питання щодо зміни мапи судів уже двічі було відтерміновано. На його переконання, укрупнення судів дало б змогу вирішити низку питань, зокрема, для судів на прифронтових територіях.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов окреслив основні напрацювання Комітету щодо вирішення проблем судової влади та наголосив на важливості імплементації вже ухвалених законодавчих актів. Крім того, Денис Маслов повідомив, що Комітет має на меті активно застосовувати контрольну функцію.

Він зазначив, що наразі народні депутати України – члени Комітету опрацьовують питання удосконалення підстав дисциплінарної відповідальності суддів, адже формулювання, що існують, надто загальними, що може призвести до їх свавільного застосування та негативних наслідків для суддів.

Денис Маслов зазначив, що метою таких напрацювань є створення максимально комфортних умов для роботи суддів у цей складний час та визначення чітких передбачуваних підстав для відповідальності.

Основоположною засадою збереження та посилення інституційної спроможності судової влади, особливо під час воєнного стану, є забезпечення її незалежності, гарантованої Конституцією України, – це лейтмотив, на якому зосереджує увагу Конституційний Суд України. Про це під час заходу зазначив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.

Він наголосив, що саме через дотримання статті 55 Основного Закону України, яка гарантує право на справедливий суд, реалізуються і захищаються всі інші гарантовані права і свободи людини і громадянина.

У зв’язку із внесенням змін до законодавства Конституційний Суд України сформував багато юридичних позицій щодо судової гілки влади.

Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів.

Як зазначає у своїх юридичних позиціях Конституційний Суд України, ефективне виконання судовою владою своїх функцій залежить від дотримання принципу її незалежності.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч закликав суди проводити активну комунікаційну політику та доводити до суспільства інформацію про важливі судові рішення.

Він також поінформував про підготовку до проведення з’їзду суддів України з метою заповнення квот та обрання членів органу суддівського врядування й суддів Конституційного Суду України.

Як повідомив член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк, ВККСУ відновила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді.

У липні 2024 року розподілено 490 суддів, фактично кваліфікаційне оцінювання розпочато в листопаді 2023 року. На сьогодні завершено процедуру кваліфоцінювання щодо 94 суддів, з них 73 – відповідають займаній посаді, 21 – не відповідає. Наразі з числа так званих суддів-п’ятирічок залишилося провести кваліфікаційне оцінювання 230 суддів.

Зауважив також, що триває робота ВККСУ із завершення співбесід із конкурсантами добору 2017 року (понад 400 кандидів).

Після здійснення цих процедур ВККСУ вдасться інтенсифікувати роботу щодо проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді.

Віталій Гацелюк також вказав на важливість формування Громадської ради доброчесності з широким колом представництва громадських організацій, а також на налагодження ефективної комунікації в ВРП та міжнародними проектами.