Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
З метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя в частині належного фінансування та умов для функціонування судів, органів та установ системи правосуддя у 2024 році та 2025–2027 роках, Вища рада правосуддя звернулася із відповідним зверненням до Кабінету Міністрів України.
Належне фінансування судової гілки влади є передумовою ефективної діяльності всіх органів системи правосуддя щодо реалізації заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного та якісного розгляду судових справ і, відповідно, на задоволення суспільних потреб та очікувань.
Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади.
Наводимо повний текст звернення, затвердженого рішенням ВРП від 13.02.2024 № 415/0/15-24:
ЗВЕРНЕННЯ
до Кабінету Міністрів України
Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України Вища рада правосуддя до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності.
1. Міжнародні стандарти
Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади, на чому неодноразово наголошували міжнародні правові інституції, зокрема:
в Основних принципах щодо незалежності правосуддя, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, визначено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її, а кожна держава-член повинна надавати відповідні засоби, які давали б змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції;
у Рекомендації № R (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів визначено, що для створення відповідних умов праці, які дадуть суддям змогу ефективно працювати, необхідно, зокрема, надати в розпорядження суддів допоміжний персонал та відповідне обладнання, в тому числі засоби для діловодства та зв’язку, з тим, щоб вони могли діяти ефективно та без невиправданих затримок.
Консультативна рада європейських суддів у своїх висновках неодноразово звертала увагу Комітету Міністрів Ради Європи, що держави повинні переглянути існуючі процедури щодо фінансування та управління судами, зокрема:
у Висновку № 2 (2001) закцентовано увагу на необхідності забезпечення достатніх ресурсів для функціонування судів з тим, щоб уможливити їхнє функціонування згідно зі стандартами, викладеними у статті 6 Європейської конвенції з прав людини;
у Висновку № 10 (2007) також наголошено, що хоча фінансування судів є частиною державного бюджету, таке фінансування не повинно залежати від політичних процесів. Рішення про виділення бюджетних коштів судам повинні прийматися із суворим додержанням судової незалежності. Процес прийняття в Парламенті бюджету судівництва повинен включати процедуру врахування точки зору судової влади. Якщо судова рада не має повноважень з управління судовою системою, вона повинна принаймні мати можливість надавати висновок щодо виділення мінімального бюджету, необхідного для функціонування системи правосуддя, та роз’яснювати її потреби для обґрунтування розмірів фінансування;
у Висновку № 11 (2008) зазначено, що якість судових рішень безпосередньо залежить від обсягу фінансування судової системи. Суди не можуть ефективно функціонувати без адекватних людських та матеріальних ресурсів. Якщо таких ресурсів не вистачає, ефективна робота судової системи і досягнення високоякісного результату будуть неможливі;
у Висновку № 22 (2019) вчергове зауважено, що обов’язком держав-членів є забезпечення достатніх ресурсів, щоби суди були в змозі виконувати судову роботу високої якості в інтересах суспільства. Це передусім потребує виділення фінансових коштів на призначення достатньої кількості суддів. Однак судді не працюють у судах самотужки. Тому потребується достатнє фінансування, щоб найняти кваліфікований судовий персонал, у тому числі помічників суддів.
Одним із заходів Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», затвердженого Комітетом міністрів Ради Європи 14 грудня 2022 року, щодо підтримки системи правосуддя визначено, зокрема, підтримку функціонування й розвитку незалежної, ефективної та надійної системи правосуддя, включно з відновленням національної системи судів, подальшим зміцненням структурної незалежності судової влади, розширенням доступу до правосуддя та підвищенням ефективності правосуддя. Підтримка також передбачатиме, з-поміж іншого, сприяння розробленню рішень, що ґрунтуються на європейській практиці, у частині таких багаторічних питань, як фінансування судової системи та більш ефективний розподіл ресурсів судами, зменшення кількості нерозглянутих справ, робоче навантаження суддів, включно з методологією зважування справ, великою кількістю вакансій у судовій системі, перевірками доброчесності, а також подальшою цифровізацією та заходами із протидії корупції.
Крім того, 23 червня 2022 року Рада Європейського Союзу узгодила надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Водночас Україні висунуто низку вимог, які необхідно виконати на шляху до європейської інтеграції, з-поміж яких продовження судової реформи в Україні. Її реалізація, своєю чергою, є неможливою без забезпечення державою гарантій незалежності судової влади, зокрема в частині фінансування.
14 грудня 2023 року Рада Європейського Союзу вирішила розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.
В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (частина перша статті 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Попри складну фінансово-економічну ситуацію в державі у зв’язку з воєнним станом, Вища рада правосуддя вважає за необхідне наголосити на проблемах фінансового забезпечення потреб судової гілки влади, належний рівень якого сприятиме забезпеченню кожному доступу до правосуддя, скороченню строків розгляду судових справ, збільшенню кількості розглянутих судових справ та дасть змогу мінімізувати можливі порушення прав осіб, які звернулися до суду, а отже, підвищить довіру до суду та авторитет правосуддя в суспільстві.
Міністерство фінансів України на своєму офіційному вебсайті (https://mof.gov.ua/uk/budget-policy) анонсувало, що під час розроблення проєкту державного бюджету України Міністерство фінансів України керується, зокрема, принципом, «розрахованим на майбутнє зростання»:
Кабінет Міністрів України перейшов на середньострокове публічне планування бюджету;
основні бюджетні параметри розраховані на найближчі три роки з прогнозом на поступове зростання і відновлення економіки;
передбачуваність бюджетної політики та прогнозування на кілька років вперед дасть змогу проводити системні глибокі реформи, підвищити інвестиційну привабливість та покращити бізнес-клімат.
З огляду на потребу у визначенні пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності на 2025–2027 бюджетні роки Вища рада правосуддя звернулася до головних розпорядників бюджетних коштів системи правосуддя, визначених статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
2. Пріоритетні завдання фінансового забезпечення судової влади та її незалежності на 2025–2027 роки
2.1. Вища рада правосуддя
З метою виконання Вищою радою правосуддя повноважень та досягнення цілей державної політики у сфері діяльності системи правосуддя пріоритетними завданнями фінансового забезпечення Вищої ради правосуддя є повноцінне забезпечення процесуальної діяльності Вищої ради правосуддя за рахунок достатнього обсягу фінансування поточних видатків та видатків розвитку.
Очікуваними ключовими кількісними та якісними показниками, яких Вища рада правосуддя планує досягти за рахунок видатків державного бюджету у 2025–2027 роках, є:
кількість актів, прийнятих Вищою радою правосуддя, її органами, дисциплінарними інспекторами та членами Вищої ради правосуддя – 6400 од. щороку;
кількість прийнятих актів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя – 280 од. щороку.
Кількість прийнятих актів щодо призначення судді на посаду, переведення та відрядження судді, а саме:
кількість прийнятих актів щодо призначення судді на посаду – 400 од. щороку;
кількість прийнятих актів щодо переведення та відрядження судді – 100 од. щороку.
Кількість прийнятих актів щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, звільнення судді з посади, припинення відставки судді, а саме:
кількість прийнятих актів щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя (в частині дисциплінарного провадження) у 2025 році – 10 од., у 2026 році – 8 од., у 2027 році – 8 од.;
кількість прийнятих актів щодо звільнення судді з посади – 200 од. щороку;
кількість прийнятих актів щодо припинення відставки судді у 2025 році – 10 од., у 2026 році – 5 од., у 2027 році – 10 од.;
кількість прийнятих актів, якими завершено розгляд справ (заяв) щодо несумісності, – 20 од. щороку;
кількість прийнятих дисциплінарними інспекторами актів про залишення без розгляду дисциплінарних скарг – 2500 од. щороку;
кількість прийнятих Дисциплінарними палатами актів, якими завершені дисциплінарні провадження щодо суддів, – 5000 од. щороку;
кількість прийнятих актів за результатами розгляду скарг на рішення у дисциплінарних справах – 100 од. щороку;
кількість розглянутих запитів на інформацію та звернень – 8200 щороку;
питома вага прийнятих актів у загальній кількості матеріалів, що надійшли на розгляд Вищої ради правосуддя, – 76 %;
частка рішень, що оскаржені до Верховного Суду, за якими прийнято рішення про залишення їх без змін, у загальній кількості оскаржених рішень у 2025 році – 85 %, у 2026 році – 90 %, у 2027 році – 90 %.
Крім того, пріоритетом фінансування для Вищої ради правосуддя є забезпечення у 2025 році потреби в капітальних видатках для проведення капітального ремонту орендованої двоповерхової нежитлової будівлі, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Тарасівська, будинок 15-А, загальною площею 638,6 кв. м, балансоутримувачем якої є Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області.
В орендованій будівлі планується розміщення служби дисциплінарних інспекторів та працівників, які здійснюють організаційне забезпечення служби, і забезпечення належних умов їх праці, що сприятиме виконанню Вищою радою правосуддя повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.
Орендована будівля потребує змін у планувальних рішеннях, рішеннях щодо енергозбереження (утеплення будівлі та проєктні зміни в системі опалення), а також додаткових досліджень технічного стану будівлі через вплив факторів, що пов’язані з воєнними діями в Україні.
Наразі Вища рада правосуддя проводить переговори з розробником проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт зазначеної будівлі щодо отримання узагальненої орієнтовної вартості коригування проєктно-кошторисної документації та робіт з капітального ремонту орендованої нежитлової будівлі.
2.2. Верховний Суд
Пріоритетними завданнями фінансового забезпечення Верховного Суду для досягнення цілей державної політики за бюджетною програмою 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» на 2025 рік і два наступні бюджетні періоди згідно з листом Верховного Суду від 30 січня 2024 року № 536/0/2-24 визначено створення належних умов для функціонування Верховного Суду. Реалізація бюджетної програми 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» має за мету забезпечення кожному права на справедливий суд, сталості та єдності судової практики в порядку і спосіб, визначені процесуальним законодавством.
Ключовими кількісними та якісними показниками, яких Верховний Суд планує досягти за рахунок видатків державного бюджету у 2025–2027 роках, є:
кількість справ і матеріалів, що знаходяться на розгляді у Верховному Суді, – 110 000 од. щороку;
кількість наданих висновків до проєктів законодавчих актів – 100 од. щороку;
кількість прийнятих рішень щодо звернень до Конституційного Суду України – 4 од. щороку;
середня кількість справ і матеріалів, що знаходяться на розгляді в одного судді-доповідача Верховного Суду, – 561 од. щороку;
частка розглянутих Верховним Судом справ і матеріалів у їх загальній кількості, що знаходяться на розгляді, – 80 % щороку;
рівень довіри учасників судового розгляду до діяльності Верховного Суду – 80 % щороку.
Верховий Суд також зауважив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» визначено бюджетні призначення в сумі 2 387 813,8 тис. грн, зокрема: 1 948 971,6 тис. грн – за загальним фондом бюджету та 438 842, 2 тис. грн – за спеціальним фондом бюджету. Видатки на оплату праці з нарахуваннями визначено в сумі 1 915 509,9 тис. грн у повному обсязі за загальним фондом бюджету. Видатки на комунальні послуги передбачено за загальним фондом бюджету в сумі 24 469,8 тис. грн, що на 6,4 % менше фактичних видатків 2023 року (з урахуванням чинних у 2023 році тарифів).
Майже всі поточні видатки для належного організаційного забезпечення здійснення процесуальної діяльності Верховного Суду (оплата послуг зв’язку і пошти, послуги інтернет-провайдерів, придбання конвертів, марок для надсилання службової кореспонденції, товарів, необхідних для забезпечення безперебійної роботи комп’ютерної техніки, паперу, мийних і дезінфекційних засобів, а також утримання в належному стані приміщень Верховного Суду) у 2024 році заплановано за спеціальним фондом бюджету, який формується за рахунок коштів судового збору.
Водночас уже декілька років поспіль відбувається стрімке зменшення обсягу надходжень від сплати судового збору у зв’язку із внесенням змін до низки законів України щодо обмеження переліку справ, які підлягають перегляду (розгляду) Верховним Судом як судом касаційної інстанції, надання пільг певним категоріям громадян зі сплати судового збору, зменшення ставок судового збору, а також унаслідок збройної агресії російської федерації проти України, проведення воєнних (бойових) дій і тимчасової окупації деяких територій України тощо.
2.3. Вищий антикорупційний суд
Вищий антикорупційний суд, надаючи інформацію щодо пріоритетних завдань його фінансового забезпечення на 2025 рік і два наступні бюджетні періоди, зауважив, що ціллю діяльності визначено подолання та запобігання корупції в Україні, здійснення правосуддя та судового контролю у кримінальному провадженні. Пріоритетними завданнями є: забезпечення здійснення належного розгляду судових справ та створення умов для безперешкодного здійснення правосуддя.
Очікуваними ключовими кількісними та якісними показниками, яких Вищий антикорупційний суд планує досягти за рахунок видатків державного бюджету у 2025–2027 роках, є:
чисельність суддів (з урахуванням додаткової чисельності, що введена з 1 липня 2024 року) – 63 од.;
чисельність працівників (з урахуванням додаткової чисельності, що введена з 1 липня 2024 року) – 414 од.;
кількість справ і матеріалів, розглянутих у Вищому антикорупційному суді, у 2025 році – 11 200 од., у 2026 році – 11 250 од., у 2027 році – 11 300 од.;
кількість розглянутих Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду справ та матеріалів, які надійшли від судів загальної юрисдикції, у 2025 році – 15 од., у 2026 році – 17 од., у 2027 році – 19 од.;
кількість розглянутих Апеляційною палатою справ та матеріалів, які надійшли від першої інстанції Вищого антикорупційного суду, у 2025 році – 1782 од., у 2026 році – 2082 од., у 2027 році – 2382 од.;
рівень очищення суспільства від корупції – 43 %;
рівень відновлення довіри до правосуддя – 53 %.
2.4. Державна судова адміністрація України
Державна судова адміністрація України повідомила, що пріоритетними завданнями фінансового забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя, функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності яких вона здійснює, на 2025–2026 роки є: забезпечення належного розгляду судових справ, забезпечення судів належними приміщеннями, запровадження електронних сервісів та електронного суду, забезпечення охорони приміщень судів та особистої безпеки суддів, виплата заборгованості за рішеннями судів, винесених на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя. Водночас Державна судова адміністрація України вказала на показники бюджетної програми, яких заплановано досягти за рахунок видатків державного бюджету на відповідні роки:
кількість судових справ, що надійде на розгляд, – 4 160 525,0 од. щороку;
кількість судових справ, що будуть вирішені, – 3 963 576,0 од. щороку;
вирішені справи, до загальної кількості справ, що надійшли на розгляд до судів, – 95,3 %;
кількість придбаних засобів інформатизації у 2025 році – 1 401 715,0 од., у 2026 році – 1 261 231,0 од.;
кількість примірників легалізованих комп’ютерних програм у 2025 році – 3 165, 0 од., у 2026 році - 3 201,0 од.;
кількість впроваджених підсистем / модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – 4 од. щороку;
кількість приміщень судів та установ, що охороняються Службою судової охорони, – 794 од. щороку;
частка приміщень, що охороняються Службою судової охорони, до їх загальної кількості – 100 % щороку;
частка суддів, стосовно яких здійснюються заходи особистої безпеки, до кількості суддів, яким вона передбачена нормами чинного законодавства, – 100 % щороку;
кількість виконаних рішень судів, винесених на користь суддів, – 12 од. щороку;
кількість виконаних рішень судів, винесених на користь працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя, – 3 од. щороку.
Стосовно підготовки пропозицій до Бюджетної декларації на 2025–2027 роки Державна судова адміністрація України проводить роботу щодо уточнення показників потреби у фінансових ресурсах розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня на 2025–2026 роки та формування відповідних показників на 2027 рік.
Водночас Державна судова адміністрація України поінформувала про рівень її фінансового забезпечення як головного розпорядника бюджетних коштів у 2024 році. Рівень задоволення потреби Державної судової адміністрації України у фінансових ресурсах у цілому в поточному році становить 57,2 %:
фонд оплати праці та нарахування на оплату праці – 71,1 %;
видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 98,3 %;
інші видатки споживання – 23,0 %;
видатки розвитку – 14,2 %;
виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя – 1,2 %.
За всіма напрямами використання бюджетних коштів, окрім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, існує дефіцит. Така негативна тенденція недофінансування розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня в системі Державної судової адміністрації України зберігається протягом останніх років.
2.5. Вищий суд з питань інтелектуальної власності
Вищий суд з питань інтелектуальної власності на запит Вищої ради правосуддя зазначив, що пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення цього суду на 2025 рік і два наступні бюджетні періоди, а також ключових кількісних та якісних показників, яких Вищий суд з питань інтелектуальної власності планує досягти за рахунок видатків державного бюджету, можна надати лише за умови початку функціонування та здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності.
Водночас у листі наведено розрахунки першочергових потреб щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності цього суду, а також обсягу фінансування, необхідного для забезпечення оплати праці разом із нарахуваннями для суддів і працівників апарату Вищого суду з питань інтелектуальної власності та його Апеляційної палати у разі їх призначення. Крім того, зауважено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності потребує забезпечення приміщеннями для створення належних умов для здійснення судочинства.
У додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Вищому суду з питань інтелектуальної власності за загальним та спеціальним фондами державного бюджету передбачено 4417,8 тис. грн: за загальним фондом – 4357,8 тис. грн, з них на оплату праці – 3454,0 тис. грн; за спеціальним фондом – 60,0 тис. грн, передбачених на оплату праці.
За зведеною інформацією за бюджетними програмами 0951010 «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» та 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» згідно з формою 4 «Бюджетна пропозиція по програмі на 2024 рік» обсяг додаткової потреби на 2024 рік для забезпечення повноцінної та належної діяльності цього суду становить 369 512,6 тис. грн, з яких:
на оплату праці – 198 065,5 тис. грн, для забезпечення виплати суддівської винагороди та оплати праці працівників апаратів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Відповідні кошти разом із доведеними граничними показниками видатків на 2024 рік дадуть змогу забезпечити виплату суддівської винагороди 21 судді та 157 працівникам апарату суду першої інстанції, а також 9 суддям та 62 працівникам апарату суду апеляційної інстанції;
на нарахування на фонд оплати праці – 43 574,4 тис. гривень;
на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 360,3 тис. грн, для забезпечення оплати теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, природного газу, інших комунальних послуг та енергоносіїв, видатки на які взагалі не забезпечені для Вищого суду з питань інтелектуальної власності граничними показниками видатків на 2024 рік;
на інші видатки споживання – 22 152,5 тис. грн, для придбання канцелярського приладдя та паперової продукції, меблів, господарського приладдя, охоронної сигналізації, вогнегасників, паливно-мастильних матеріалів, виробів для обслуговування комп’ютерної та оргтехніки тощо, оплати поштових послуг та послуг зв’язку, послуг з технічного обслуговування обладнання, техніки і транспортних засобів, поточного ремонту, страхування, експлуатаційних послуг з утримання приміщень тощо;
на видатки розвитку – 105 359,9 тис. грн, для придбання виробничого / невиробничого обладнання, меблів, транспортних засобів, кондиціонерів, комп’ютерної та оргтехніки, мережевого, телекомунікаційного, серверного та протипожежного обладнання, проведення капітальних ремонтних робіт у приміщеннях суду тощо з метою забезпечення необхідних умов для повноцінного запуску та ефективної роботи суду, а також забезпечення належних умов праці його працівникам.
3. Проблемні питання фінансового забезпечення потреб судової гілки влади
Вища рада правосуддя з розумінням ставиться до складної фінансово-економічної ситуації в державі у зв’язку з веденням Україною національно-визвольної війни проти російської федерації, однак вважає за доцільне наголосити на проблемах фінансового забезпечення потреб судової гілки влади, належний рівень якого сприятиме забезпеченню кожному доступу до правосуддя, скороченню строків розгляду судових справ та збільшенню кількості розглянутих судових справ, що в сукупності мінімізує можливі порушення прав осіб, які звернулися до суду, та, відповідно, підвищить довіру до суду і авторитет правосуддя в суспільстві.
Протягом останніх років однією з головних проблем фінансового забезпечення потреб судової гілки влади, розв’язання якої є нагальним завданням держави як гаранта незалежного та справедливого суду, залишається забезпечення видатків на оплату праці працівників судової системи.
3.1. Суддівська винагорода
Згідно зі статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді відповідного суду становить певну кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Станом на сьогодні Вищою кваліфікаційною комісією суддів України розпочато кадрові процедури з добору та кваліфікаційного оцінювання суддів:
20 липня 2023 року (рішення № 34/зп-23) продовжено кваліфікаційне оцінювання суддів;
14 вересня 2023 року (рішення № 94/зп-23) оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів;
14 грудня 2023 року (рішення № 171/зп-23) внесено зміни до рішення № 94/зп-23 та збільшено кількість вакантних посад в окремих апеляційних судах;
14 вересня 2023 року (рішення № 95/зп-23) оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів;
23 листопада 2023 року (рішення № 145/зп-23) оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду.
Судова система рішуче долає виклики та вживає всіх можливих заходів щодо подолання кадрового дефіциту в судах, критичного рівня навантаження та, як наслідок, забезпечення належного доступу до правосуддя. Однак реалізація запланованих конкурсних процедур потребуватиме видатків як на суддівську винагороду новопризначеним суддям, так і на оплату праці працівників апаратів судів, які забезпечуватимуть роботу таких суддів.
1 грудня 2023 року Президент України, Прем’єр-міністр України, Міністр фінансів України та Голова Національного банку України надіслали Директору-розпоряднику Міжнародного валютного фонду Лист про наміри № 31066/0/2-23. У додатку до цього Листа міститься Меморандум про економічну та фінансову політику від 1 грудня 2023 року, в якому констатовано, що Україна твердо налаштована впроваджувати програму структурних реформ, які створять основу для надійного післявоєнного зростання та відкриють шлях до вступу України до Європейського Союзу.
Варто зауважити на положеннях пункту 73 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 1 грудня 2023 року: «Вища рада правосуддя оголосила двадцять чотири нових вакансії до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) як у першій (15 вакансій), так і в апеляційній (9 вакансій) інстанціях. Ми забезпечимо відкритий та конкурсний відбір на ці нові вакансії та належне забезпечення їхніх кадрових та офісних потреб. У зв’язку з цим Громадська рада міжнародних експертів буде переформована за рахунок номінацій від міжнародних та іноземних організацій відповідно до законодавства, а остаточні призначення будуть завершені до кінця липня 2024 року. Для підвищення ефективності ВАКС та спрощення слухань будуть прийняті зміни до Процесуального кодексу, які раціоналізують розгляд справ або питань у першій інстанції одним суддею ВАКС або колегією у складі трьох суддів ВАКС (Запропонований Структурний маяк, кінець березня 2024 року)».
Водночас і до сьогодні невирішеною залишається проблема із визначенням базового розміру посадового окладу судді. Починаючи з 2021 року, законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначається окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, – 2102 грн (дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, установленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року), тоді як прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку зростав.
На звернення Міністерства фінансів України від 15 червня 2023 року № 08020-09-4/16351 стосовно пропозицій щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності на 2024–2026 роки у публічному зверненні до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, ухваленому рішенням Вищої ради правосуддя від 24 серпня 2023 року № 853/0/15-23, Вища рада правосуддя також наголосила на неможливості продовження подібної практики держави щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у 2024 році.
Однак абзацом п’ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» вчергове встановлено окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, а саме 2102 гривні. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року визначено в сумі 3028 гривень.
Відповідна позиція є помилковою, адже продовження у 2024 році та у 2025–2027 роках подібної практики щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, суперечить чинному законодавству й призводить до порушення порядку та умов нарахування й виплати суддівської винагороди згідно із частиною другою статті 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на це судді за захистом своїх порушених прав звертаються до суду. Наприклад, Верховний Суд у справах № 360/503/21, № 400/2031/21, № 120/19262/21-а зазначив, що Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Судді не належать до соціальної демографічної групи населення, для якої прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» водночас із встановленням на 1 січня 2021 року прожиткових мінімумів, зокрема для працездатних осіб у розмірі 2270 грн, був введений новий вид прожиткового мінімуму – «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становив 2102 гривні.
Суд констатував, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Заміна на підставі абзацу п’ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року (2270 грн), іншою розрахунковою величиною, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 грн), була неправомірною.
Невирішеним залишається також питання компенсації недоотриманої суддівської винагороди за період дії обмежень, установлених Законом України від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», ураховуючи Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020.
Однією з гарантій незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, яке має гарантувати здійснення справедливого, незалежного, безстороннього правосуддя. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи щодо його матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів і не можуть бути скасовані чи зменшені іншими нормативними актами (Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020).
Конституційний Суд України вважає, що обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів.
Обмеження відповідних виплат є допустимим за умов воєнного або надзвичайного стану. Однак таке обмеження має запроваджуватися пропорційно, із встановленням чітких строків та відповідно до Конституції і законів України.
Таке обмеження може застосовуватися і до суддів, однак після закінчення терміну його дії втрачені у зв’язку із цим обмеженням кошти необхідно компенсувати відповідними виплатами, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеного Конституцією України (Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020).
Задля забезпечення виплати суддівської винагороди у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та уникнення порушень гарантій незалежності суддів Вища рада правосуддя наголошує на неможливості в подальшому продовження практики держави щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, та неможливості визначення такого розміру в законах про Державний бюджет України, а також необхідності забезпечення судової гілки влади достатніми коштами для виплати суддям недоотриманої суддівської винагороди, з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020.
3.2. Оплата праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя
Проблемним питанням фінансового забезпечення судової гілки влади вже кілька років поспіль залишається рівень оплати праці працівників апаратів судів, органів і установ системи правосуддя, який є критичним для працівників апаратів місцевих та апеляційних судів. Гарантована частка заробітної плати визначена державою на низькому рівні та не здатна забезпечити гідний рівень їхньої винагороди, а нарахування премій у зв’язку зі станом забезпечення відповідних видатків або не є можливим, або забезпечене в мінімальному розмірі.
Неналежний рівень фінансування оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів призводить до плинності кадрів, ускладнення заповнення вакантних посад, а отже, до неукомплектованості штату апаратів судів.
Відповідна тенденція до поступового відтоку кваліфікованих та досвідчених працівників судової системи призводить до надмірного навантаження як на суддів, так і на працівників апаратів судів.
Окреслена ситуація потребує зміни підходів до оплати праці працівників судової системи.
Зокрема, пунктами 10–11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20–22 цього розділу. З метою встановлення розмірів посадових окладів у 2024 році державні органи в межах юрисдикції поділяються за різними типами.
У 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (пункт 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2023 року № 1109 затверджено Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад, який визначає перелік сімей та рівнів типових посад державної служби, містить їх опис з метою проведення класифікації посад державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.
Однак перелік не містить посад державної служби, які наявні лише в судах, органах та установах системи правосуддя, зокрема, йдеться про працівників секретаріату Вищої ради правосуддя, працівників апарату Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, працівників Державної судової адміністрації України, територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, працівників секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівників апаратів місцевих та апеляційних судів. Водночас пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2023 року № 1109 установлено, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.
Суди, органи та установи системи правосуддя наприкінці 2023 року та на початку 2024 року провели класифікацію посад державної служби.
Відповідно до частини шостої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.
Державна судова адміністрація України 11 січня 2024 року (лист від 11 січня 2024 року № 10-1561/24) поінформувала Вищу раду правосуддя про надісланий 10 січня 2024 року до Кабінету Міністрів України, розроблений Державною судовою адміністрацією України, проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на основі класифікації посад у 2024 році», який покликаний упорядкувати умови оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя.
Вища рада правосуддя 16 січня 2024 року ухвалила рішення № 100/0/15-24 «Про затвердження звернення Вищої ради правосуддя до Кабінету Міністрів України про унормування умов оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на основі класифікації посад у 2024 році».
У вказаному зверненні Вища рада правосуддя підтримала напрями діяльності Кабінету Міністрів України в частині поліпшення умов оплати праці державних службовців, оскільки це вкрай важливо для підвищення ефективності державної служби та створення умов для залучення до роботи в державному секторі кращих фахівців.
Вища рада правосуддя зазначила, що для реалізації такого підходу Кабінет Міністрів України видав постанову від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році та перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.
Затверджений цією постановою перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад не містить посад державної служби в секретаріатах Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в апаратах Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також у Державній судовій адміністрації України та її територіальних управліннях. Отже, питання оплати праці державних службовців судової влади залишається неврегульованим.
З огляду на вказане Вища рада правосуддя підтримала підготовлений Державною судовою адміністрацією України проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на основі класифікації посад у 2024 році».
Кабінет Міністрів України не схвалив розроблений Державною судовою адміністрацією України проєкт постанови Кабінету Міністрів України, а отже, питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на основі класифікації посад у 2024 році і на сьогодні залишається неврегульованим, що викликає сумніви в законності визначення та обрахування розміру заробітної плати зазначеним категоріям працівників.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя наголошує на необхідності якнайшвидшого врегулювання цього питання.
3.2.1. Оплата праці працівників патронатних служб у системі правосуддя
Запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» система оплати праці не охоплює численної кількості працівників державних органів у системі правосуддя, які не є державними службовцями, – працівників патронатних служб, зокрема, радника, помічника голови суду, заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму, і що найголовніше – помічника судді.
Водночас саме на працівників патронатних служб, зокрема помічників суддів, покладено одну з найважливіших функцій в організаційному забезпеченні процесуальної діяльності судів. Однак гарантований державою їхній посадовий оклад у структурі оплати праці є неспівмірним з посадовими окладами державних службовців апаратів судів.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено кваліфікаційні вимоги до помічника судді, помічника судді Верховного Суду. Відповідно до статті 157 цього Закону помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.
Пунктом 20 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (зі змінами), передбачено повноваження помічника судді, відповідно до якого:
помічник судді здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи;
бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проєкти судових рішень, запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи;
здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи, які беруть участь у справі відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ ухвал судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких ухвал – готує проєкти відповідних нагадувань тощо;
готує проєкти доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України;
сприяє оформленню, виконанню доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, інших міжнародно-правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України;
виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ тощо.
За дорученням судді помічник судді:
може здійснювати повноваження секретаря судового засідання під час його відсутності у разі неможливості замінити його іншим секретарем;
координує роботу секретаря судового засідання та надає йому методичну та практичну допомогу, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами;
контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів;
здійснює перевірку своєчасності оформлення протоколів судових засідань у справах, що знаходяться в провадженні судді;
здійснює контроль за своєчасною здачею до канцелярії суду та/або архіву суду секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді;
здійснює підготовку та оформлення статистичних даних;
здійснює узагальнення судової практики, узагальнення про кількість і стан розгляду суддею судових справ усіх категорій;
здійснює аналіз скасованих і змінених рішень судді після перегляду справ судами апеляційної та касаційної інстанцій;
підписує непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру;
виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
З огляду на широке коло завдань та високий рівень відповідальності за їх виконання відсутність реформування системи оплати праці працівників патронатних служб унеможливлює реалізацію одного з напрямів Стратегії реформування державного управління України на 2022–2025 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року № 831-р – підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати, а також зменшення та усунення розриву в оплаті праці.
На зазначеній позиції наголосив також Голова Верховного Суду в листі від 29 січня 2024 року № 514/0/2-24 до Голови Вищої ради правосуддя, Голови Ради суддів України та т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України.
Отже, важливо наголосити на необхідності якнайшвидшого вжиття скоординованих і дієвих заходів з метою невідкладного ініціювання формування єдиних підходів до оплати праці працівників патронатних служб у Вищій раді правосуддя, Верховному Суді, Вищому антикорупційному суді, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Державній судовій адміністрації Україні, місцевих та апеляційних судах, які відповідали б високим стандартам виконуваної ними роботи, забезпечували гідний рівень заробітної плати та унеможливлювали плинність та нестачу досвідчених кадрів у судовій системі.
3.2.2. Виплата співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», зі змінами (далі – Постанова № 168) (за період дії положень щодо співробітників Служби судової охорони)
За інформацією Служби судової охорони, загальна сума для виплати додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбаченої Постановою № 168, ураховуючи рішення Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, становить близько 1978,3 млн гривень.
Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація України та Служба судової охорони неодноразово наголошували на потребі у вирішенні питання забезпечення виплати додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони відповідно до Постанови № 168.
Натомість Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» за загальним фондом державного бюджету передбачено 10 000,0 тис. гривень.
3.3. Забезпечення судів та органів судової влади належними приміщеннями
Особливо гостро під час воєнного стану постає питання забезпечення судової гілки влади видатками розвитку в достатньому обсязі з метою приведення об’єктів системи правосуддя до належних умов, визначених державою.
За інформацією Державної судової адміністрації України (станом на 10 січня 2024 року), з 24 лютого 2022 року 131 приміщення 123 судових установ зазнало пошкоджень різного ступеня аж до повного руйнування та розкрадання майна, з яких:
124 приміщень 113 судів;
5 приміщень територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони (в Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Чернігівській та Херсонській областях);
1 приміщення Національної школи суддів України;
1 приміщення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Найбільше пошкоджених / зруйнованих приміщень судових установ у Харківській (23 приміщення), Донецькій (18 приміщень), Миколаївській (20 приміщень) областях.
Серед зазначеної кількості пошкоджених приміщень 15 приміщень судів є повністю зруйнованими:
Господарський суд Миколаївської області;
Снігурівський районний суд Миколаївської області;
Березнегуватський районний суд Миколаївської області;
Донецький апеляційний суд;
Волноваський районний суд Донецької області;
Краснолиманський міський суд Донецької області;
Вугледарський міський суд Донецької області;
Авдіївський міський суд Донецької області;
Бородянський районний суд Київської області;
Харківський апеляційний суд (зруйновано частину будівлі);
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області;
Куп’янський міськрайонний суд Харківської області (зруйнована вхідна група);
Луганський апеляційний суд;
Лисичанський міський суд Луганської області;
Високопільський районний суд Херсонської області.
116 приміщень судових установ пошкоджено частково: вибито вікна, відсутнє електро-, тепло-, водопостачання, пошкоджено стелю, зали судових засідань, внутрішні двері, внутрішні перегородки між кабінетами тощо.
За попередніми розрахунками Державної судової адміністрації України, для відновлення роботи судів у зазначених приміщеннях з проведенням комплексних ремонтних робіт, придбанням необхідного обладнання, меблів існує потреба у понад 1,9 млрд гривень. Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачені видатки розвитку в сумі лише 532,1 млн гривень.
Отже, відповідний напрям фінансування судової влади потребуватиме значних капіталовкладень з метою забезпечення капітального будівництва, ремонту та реконструкції окремих приміщень судів, зокрема приміщень, що перебувають в аварійному стані, пошкоджені чи повністю зруйновані внаслідок бойових дій, а також забезпечення судових установ технікою та обладнанням, необхідними для повноцінного їх функціонування.
На необхідності забезпечення належним приміщенням також наголошував Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
3.4. Забезпечення інших видатків споживання судів, органів та установ системи правосуддя на достатньому рівні, що дасть змогу забезпечити їх стабільну роботу в умовах воєнного стану
Особливої уваги заслуговує потреба в належному фінансуванні поточних видатків на забезпечення судочинства (на поштові відправлення, закупівлю паперу, послуги інтернет-зв’язку, обслуговування оргтехніки, інформаційних систем, винагороду присяжним тощо), а також видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Недостатній обсяг цих видатків може призвести та призводить до припинення / обмеження надсилання судами поштової кореспонденції, відключення судів від мережі Інтернет, заборгованостей з оплати комунальних платежів тощо та, відповідно, до порушень права громадян на доступ до правосуддя.
3.5. Розвиток електронного судочинства
Вища рада правосуддя неодноразово вказувала на важливість розвитку електронного судочинства в Україні як одного зі способів забезпечення покращення доступу до правосуддя та скорочення видатків на матеріально-технічне забезпечення діяльності органів судової влади. За інформацією Державної судової адміністрації України, одним з основних негативних факторів, який не дає можливості розширювати й удосконалювати функціонал впроваджених підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також розробляти нові її підсистеми, є відсутність необхідних бюджетних асигнувань.
4. Підсумки
Належне фінансування є передумовою ефективної діяльності всіх органів системи правосуддя щодо реалізації заходів, що мають за мету забезпечення своєчасного та якісного розгляду судових справ, а отже, задоволення суспільних потреб та очікувань.
У пункті 67 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 1 грудня 2023 року констатовано, що: «Ми залишаємося твердо налаштовані впроваджувати програму структурних реформ, які складуть основу для надійного післявоєнного зростання та відкриють шлях до вступу до ЄС. Після війни Україні необхідно буде мати високі і стійкі темпи економічного зростання для відбудови економіки і відновлення рівня життя населення якомога швидше. Це вимагатиме безпрецедентних обсягів інвестицій, у тому числі за рахунок постійної донорської підтримки, повернення мігрантів та відновлення людського капіталу. Державний сектор відіграватиме важливу роль у процесі відновлення, і ми повністю визнаємо, що заходи щодо підвищення ефективності та прозорості управління державним сектором матимуть вирішальне значення для сприяння отриманню вкрай необхідного донорського фінансування. Ми також визнаємо, що значна частина інвестицій має надходити з приватних джерел і що реформи та заходи, спрямовані на забезпечення верховенства права, функціонування незалежних та сильних антикорупційних інститутів та забезпечення рівних умов ведення бізнесу, матимуть вирішальне значення для залучення необхідних інвестицій, а також для заохочення повернення мігрантів. Найближчим часом наші зусилля будуть зосереджені, зокрема, на зміцненні системи державних закупівель з метою приведення її у відповідність до законодавства ЄС та реалізації заходів щодо дерегуляції економічної діяльності та поліпшення бізнес-клімату. Крім того, ми бачимо сильний, стабільний банківський сектор як важливу опору на етапі відбудови. Ринкове фінансове посередництво допоможе приватному сектору мобілізувати заощадження на відновлення, що сприятиме підвищенню продуктивності та підтримуватиме високі та стійкі темпи зростання».
Вища рада правосуддя поділяє задекларовані в Меморандумі наміри та вкотре наголошує на важливості створення належної матеріально-технічної бази для суддів, працівників апаратів судів та працівників судової системи. Адже без забезпечення своєчасного та якісного розгляду судових справ неможливо досягти поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості держави, а отже, задовольнити суспільні потреби й очікування, що безпосередньо пов’язано з гідним рівнем кадрового та фінансового забезпечення судової системи.
З огляду на зазначене, з урахуванням пропозицій, висловлених головними розпорядниками бюджетних коштів системи правосуддя, пріоритетними завданнями фінансового забезпечення судової гілки влади та її незалежності є:
заповнення вакантних посад суддів, особливо в місцевих та апеляційних судах, та завершення розпочатих раніше конкурсних процедур з добору суддів, а також приведення фактичної чисельності працівників апаратів судів до нормативної з метою збалансування рівня навантаження;
забезпечення в повному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди суддям у порядку й розмірах, що визначені законодавством, та видатків на заробітну плату працівникам апаратів судів, органів та установ системи правосуддя за рахунок загального фонду державного бюджету в розмірі, який дасть змогу сформувати та утримувати висококваліфікований штат органу, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування;
формування єдиних підходів та стандартів щодо оплати праці державних службовців;
формування єдиних підходів щодо оплати праці працівників патронатних служб у Вищій раді правосуддя, Верховному Суді, Вищому антикорупційному суді, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Державній судовій адміністрації Україні, місцевих та апеляційних судах, які відповідали б високим стандартам виконуваної ними роботи, забезпечували гідний рівень заробітної плати та унеможливлювали плинність та нестачу досвідчених кадрів у судовій системі;
забезпечення видатків на нарахування на фонд оплати праці у визначеному законодавством розмірі;
забезпечення в повному обсязі видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв та належного фінансування інших поточних видатків на здійснення судочинства;
упровадження та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя сучасними технічними засобами та обладнанням з метою їх повноцінної діяльності та належного ведення судового процесу;
облаштування приміщень судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до нормативно визначених вимог, а також забезпечення у приміщеннях, у яких розташовані суди, у кабінетах суддів і працівників апаратів судів належних умов для здійснення судочинства;
забезпечення відновлення приміщень судових установ, пошкоджених чи повністю зруйнованих унаслідок бойових дій;
забезпечення належного фінансування Служби судової охорони з метою реалізації права співробітників Служби судової охорони на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, зокрема в межах виконання судових рішень, що набрали законної сили та є обов’язковими до виконання.
Водночас Вища рада правосуддя вкотре наголошує, що надходження від сплати судового збору належить до спеціального фонду державного бюджету, витрати якого проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (стаття 23 Бюджетного кодексу України). З огляду на зазначене фінансове забезпечення захищених статей видатків (оплата праці, оплата комунальних послуг і енергоносіїв) за рахунок спеціального, а не загального фонду є неприйнятним, ураховуючи зовнішній вплив на обсяг надходжень у вигляді судового збору, зокрема можливість зменшення протягом бюджетного періоду його розмірів за деякими позиціями чи розширення пільг зі сплати судового збору. Більше того, в умовах воєнного стану прогнозування таких надходжень ускладнено, що створює додаткові загрози для забезпечення належного рівня фінансування судової гілки влади.
З метою дотримання вимог статті 130 Основного Закону України щодо забезпечення державою фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів Вища рада правосуддя просить врахувати пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової гілки влади та її незалежності під час формування та складання Державного бюджету України на 2025 рік і показників державного бюджету на 2026−2027 роки з огляду на обґрунтовану потребу у фінансуванні головних розпорядників бюджетних коштів системи правосуддя – Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Державної судової адміністрації України, Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
_03_03.png)
