Запровадження дистанційного судочинства в умовах воєнного стану: ВРП підтримує законопроект

Члени Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов та Оксана Блажівська під час чергових консультацій з експертами Ради Європи з обговорення законодавчих ініціатив щодо запровадження в Україні дистанційного судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану наголосили, що ВРП підтримує законопроєкт щодо якнайшвидшого запровадження дистанційного судочинства в умовах воєнного стану. Про це йдеться на офіційному сайті ВРП.

Захід організовано Проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» спільно з Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ).

На розгляд експертів були представлені два законопроєкти: проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)» № 7316 та законопроєкт, підготовлений робочою групою Верховного Суду.

Виконувач обов’язків голови ВРП Віталій Саліхов зазначив, що Рада підтримує законопроєкт, запропонований суддівською спільнотою, оскільки він містить нові норми щодо врегулювання здійснення правосуддя суддями поза межами суду.

Віталій Саліхов наголосив на важливості негайного вирішення цього питання, оскільки у ВРП на цей час перебуває декілька дисциплінарних скарг стосовно суддів, які здійснювали правосуддя під час військової агресії саме поза межами суду. Зокрема, як зазначив член ВРП, деякі учасники справи переконані, що незважаючи на те, що судді продовжували розглядати під час бойових дій невідкладні справи, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, вони порушили етичні норми і норми кримінального процесуального законодавства.

Тому, як наголосив Віталій Саліхов, для ВРП важлива думка експертів Ради Європи щодо можливості здійснення правосуддя у такий спосіб та його законодавчого врегулювання.

Член ВРП також зазначив, що важливо визначити в законі час перебування судді на робочому місці, оскільки на адресу Ради надходять звернення правоохоронних органів щодо перебування судді на робочому місці і кількості годин робочого часу, які суддя має перебувати на робочому місті, з приводу порушення кримінальних справ.

«Якщо ми говоримо про безперервність здійснення правосуддя під час воєнного стану, ВРП вважає за необхідне забезпечити захист суддів і працівників апаратів судів від можливої небезпеки. Тому ми наполягаємо на необхідності врегулювання питання щодо можливості здійснення правосуддя поза межами суду, оскільки відомо про випадки влучання ракет і зруйнування приміщення суду. Перш за все, необхідно забезпечити безпеку суддів та працівників апаратів судів», – наголосив Віталій Саліхов.

Оксана Блажівська зауважила, що, незважаючи на складний стан, у якому перебуває країна через збройну агресію, та постійну небезпеку, суди не припиняють своєї роботи. З огляду на це особливо гостро постає питання вдосконалення законодавства, насамперед процесуального, в частині здійснення правосуддя дистанційно та його впровадження.

Тому вона також наголосила, що Рада підтримала законопроєкт, розроблений саме за участю судової спільноти, оскільки він більш деталізовано відображає алгоритм дій під час дистанційного процесу як для суддів, так і для учасників судового процесу.

«Відповідно до Конституції України та статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на судовий захист – одне з основоположних прав людини, яке не може бути обмежене навіть у період воєнного стану. Тому в умовах воєнного стану законодавцем має бути врегульована процедура дистанційного судочинства у такій компільованій формі, яка найповніше врахує всі моменти щодо безпеки суддів, працівників апаратів судів та учасників судових засідань», – зазначила Оксана Блажівська.

Вона також зауважила, що з огляду на те, що суди часто є місцем масового скупчення людей, засідання проводяться максимально відкрито, на законодавчому рівні, особливо у процесуальному законодавстві, при прийнятті такого законопроєкту має бути передбачено захист кожного, хто долучається до процесу.

«Слід зауважити, що в Україні певною мірою вже діє онлайн-правосуддя», – зазначила член ВРП.

Вона нагадала, що 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати такі підсистеми (модулі) ЄСІТС: підсистема «Електронний кабінет», яка забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав; підсистема «Електронний суд», що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи; підсистема відеоконференцзв’язку, що забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів, у приміщенні іншого суду – за допомогою технічних засобів суду, в установі попереднього ув’язнення, установі виконання покарань або медичному закладі – за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі. А тому важливим є доступ до всіх етапів та форм судочинства.

Оксана Блажівська наголосила, що кращими експертами є реальні користувачі закону, а саме судді, працівники апарату та учасники процесу. Тому необхідно якнайшвидше унормувати положення законодавства про онлайн-судочинство, попередньо обговоривши це питання з суддівською спільнотою, законодавцем, врахувавши позицію міжнародних експертів та партнерів.

Модератор заходу – заступник Секретаря CEPEJ, секретар GT Qual та голова відділу співпраці CEPEJ Клеманс Букемон да Коста зазначила, що за результатами обговорення експерти Ради Європи підготують загальні та постатейні коментарі на основі отриманих ними документів.

До участі у заході долучилися вітчизняні експерти та експерти Ради Європи: суддя Верховного Суду, представник України в CEPEJ Олександра Яновська, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін, голова Ради суддів України Богдан Моніч, керівник департаменту з питань імплементації прав людини, правосуддя та стандартів правової співпраці Ради Європи Фредерік Долт, секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач, професор Інституту правових наук Університету кардинала Стефана Вишинського, адвокат (Польща) Марек Свєрчинські, суддя Високого суду (Ірландія) Річард Хамфріс, Доктор Роберт С. Нойфельд, незалежний юридичний консультант (Ізраїль), народний депутат України Роман Бабій, прокурор, кандидат наук у галузі конституційного права (Іспанія) Борха Хіменес.