Якими є ключові завдання цифровізації правосуддя з огляду на Звіт Європейської Комісії, - Максим Пампура

    Влітку 2022 року, отримавши статус кандидата в члени Європейського Союзу, Україна взяла на себе зобов’язання щодо подальшого здійснення низки глибинних реформ, серед яких і судова. Активізація процесу євроінтеграції України стала потужним рушієм перетворень – новим етапом для втілення судової реформи, в якому змінилися ракурс та підходи до її впровадження.

Варто зазначити, що Європейська Комісія (ЄК) щорічно проводить аналіз, оцінюючи прогрес країн-кандидатів на шляху до їх членства у Євросоюзі. Так наприкінці жовтня 2024 року ЄК оприлюднила черговий Звіт про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, в якому наголосила на необхідності продовжувати втілювати заходи для зміцнення незалежності української судової влади, її укріпленні як неупередженої і підзвітної, а відповідно — вартої високого рівня громадської довіри. Процес цифровізації судочинства — один із знакових заходів цих змін.

Звіти Європейської Комісії та ініціатива Європейського Союзу «Ukraine Facility», яка запроваджена у лютому цього року Регламентом Європейського Парламенту та Ради, нині є важливими дороговказами у формуванні політики ефективного функціонування системи правосуддя на основі фактичних даних.

    Одним із ключових завдань для України Європейська Комісія вважає розробку нового середньострокового стратегічного документа для системи правосуддя. Цей документ має охопити важливі аспекти: оптимізацію мережі судів, системи судоустрою та судового адміністрування; зміцнення Верховного Суду та вдосконалення процедури відбору суддів; модернізацію процесуальних кодексів; покращення виконання судових рішень; альтернативне вирішення спорів; цифровізацію; реформу адвокатури, юридичної освіти та системи підготовки суддів. 

Сьогодні Україна дорогою ціною виборює своє право на європейське майбутнє. 

Внаслідок російської агресії, наша країна зазнає величезних людських втрат, нажаль, серед загиблих є судді, працівники апаратів судів та інших органів і установ системи правосуддя. 

Судова система, як і вся держава, відчуває на собі реалії воєнного часу. Загалом, від початку повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави, внаслідок ворожих обстрілів 147 приміщень 136-ти судових установ зазнали пошкоджень різного ступеню аж до повного руйнування. 

Разом з приміщеннями було знищено засоби інформатизації та різне обладнання. Також значну їх частину було викрадено. Судами втрачено щонайменше 5,5 тисяч одиниць комп’ютерної техніки та іншого обладнання, зокрема: близько 4,4 тисяч персональних комп’ютерів, ноутбуків та оргтехніки; понад 500 одиниць серверного та мережевого обладнання; близько 500 одиниць обладнання для здійснення аудіо-, відеофіксації судового засідання та відеоконференції.

Звісно, всі ці фактори впливають на організацію роботи судів та судові процеси в цілому.

     У Звіті ЄК окремо відзначено складну кадрову ситуацію в судовій системі. Йдеться про дефіцит суддів та працівників апаратів судів, про низький рівень зарплат працівників апарату та відповідно високу плинність кадрів. 

Крім цього, у Звіті ЄК було наголошено на тому, що судова система — недофінансована. Бюджет-2024 покриває фінансові потреби лише на 57%, видатки на розвиток — лише на 14%.

Водночас констатовано, що попри проблеми, пов’язані з війною та іншими викликами, більшість судів в Україні зберегли високий рівень ефективності роботи. І зокрема, було відзначено досягнення прогресу в регулюванні використання Електронного кабінету для обміну документами. Ця Підсистема забезпечує реєстрацію особи в ЄСІТС та подальшу її автентифікацію з використанням електронного підпису; користувачу надається можливість доступу до всіх інших підсистем. Станом на 31 грудня 2022 року в підсистемі Електронний кабінет було зареєстровано 145 000 користувачів, а 31 грудня 2023 року — 279 000. На сьогодні ця кількість становить більше 400 000 користувачів і вона щодня зростає.

Крім того, Європейська Комісія відзначила певний прогрес щодо електронної інформаційної взаємодії між Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (ЄСІТС) та іншими державними реєстрами; початок цифровізації кримінального правосуддя і розробки електронної системи досудового розслідування кримінальних справ (СМЕРЕКА), а також завершення у 2023 році технічного та у 2024 році функціонального аудитів ЄСІТС.

      Нагадаю, що з 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС: Електронний кабінет, Електронний суд та підсистема відеоконференцзв'язку, які передбачені Положенням, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя. Цього року згадане Положення доповнено нормами щодо впровадження ще одного модулю — Електронної інформаційної взаємодії ЄСІТС з іншими електронними інформаційними ресурсами електронної взаємодії. 

До слова, сьогодні в системі відеоконференцзв'язку зареєстровано понад 140 тис. користувачів, з якими проведено більше 2,5 млн судових засідань.

Упроваджений Державним підприємством «Інформаційні судові системи» (ДП «ІСС») модуль автоматизованої взаємодії дозволив створювати взаємодії Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) з іншими державними базами даних. 

На сьогодні реалізовано інформаційну взаємодію ЄСІТС із 10 державними базами даних, а саме: Державним реєстром речових прав на нерухоме майно;  Державним реєстром актів цивільного стану громадян;  Єдиним реєстром засуджених та осіб, узятих під варту;  Єдиним державним реєстром активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні; Єдиним державним вебпорталом електронних послуг; Єдиною інформаційною системою соціальної сфери; Автоматизованою системою «Банкрутство та неплатоспроможність»; Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів; Інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу, Державним реєстром фізичних осіб-платників податків.

До кінця 2024 року заплановано інтегрувати передачу рішень у реєстри Моторного (транспортного) страхового бюро України,  Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Національного агентства з питань запобігання корупції та Служби безпеки України.

      Важливою зміною цього року стало удосконалення підходу до управління змінами в питаннях цифровізації суду, зокрема створення команди (експертної групи) з цифровізації судочинства на чолі із заступником Голови ДСА України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та залученням до співпраці міжнародних проєктів.

У Звіті ЄК рекомендовано Україні законодавчо закріпити можливість, яка розширить використання дистанційних онлайн-слухань, а також акцентовано увагу на необхідності в рамках оновлення ЄСІТС удосконалити розподіл справ між суддями автоматичною системою за принципом випадковості. Це відображено як централізований авторозподіл справ у Проєкті нової концепції Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), презентованої  нещодавно для публічної дискусії професійній спільноті.

Новий Проєкт концепції ЄСІКС є відповіддю і на рекомендації Європейської Комісії, і на потреби користувачів. Він містить пропозиції розвитку ІТ-інструментів для більш глибокого аналізу, що забезпечує єдність судової практики першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Також ми зобов’язані прийняти дорожню карту модернізації ЄСІТС, яка передбачатиме необхідні законодавчі, інституційні та ІТ-зміни, обґрунтовані висновками технічного та функціонального аудитів. На основі цієї карти будуть впроваджені ІТ-рішення, що замінять та/або модернізують модулі ЄСІТС, запровадять нові ІТ-системи.

     Проаналізувавши сервіси ЄСІКС з метою їх подальшого покращення, врахувавши потреби користувачів, розробники та експерти дійшли висновку — більшість сервісів потребують заміни. Водночас потужностей ДП «ІСС» та ДСА України невдовзі бракуватиме для підтримки системи загалом. 

Тому міжнародні партнери запропонували змінити підхід до побудови ЄСІКС та створити сервіси на основі людиноорієнтованої та сервісноорієнтованої компонентної архітектури. Це дасть змогу не дублювати сервіси, а створювати набір функціональності залежно від потреб користувача. Головним елементом стане цифровий персональний простір: фізичної особи, судді, помічника судді, адвоката, арбітражного керуючого, прокурора та ін.

     Згідно з Ukraine Facility Plan, нові зміни мають бути впроваджені до кінця 2027 року. Показниками результату мають стати: прискорення судових процедур та скорочення часу розгляду справ; підвищення рівня ефективності здійснення правосуддя; забезпечення прозорості роботи судів та спрощення доступу до правосуддя; забезпечення професійного розвитку суддів через онлайн-інструменти; забезпечення обміну даними всередині країни та з міжнародними, закордонними базами даних; підвищення довіри суспільства до судової влади. І врешті — прогрес на шляху до членства України в Європейському Союзі.

Тож, реалізація цих важливих завдань стане можливою завдяки синергії зусиль усіх учасників процесу судової реформи.

Цифровізація судової системи дасть змогу покращити та полегшити доступ до правосуддя в цілому, підвищить прозорість, ефективність, результативність роботи судів та зменшить витрати на їх адміністрування, що беззаперечно важливо у воєнний час.