Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В зв’язку з ухваленням Радою суддів України 30.08.2023 рішення № 36 "Про організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади" ДСА України вважає за необхідне відреагувати шляхом надання деяких коментарів та спростувань.
Водночас апеляційні суди, місцеві адміністративні та господарські суди, а також територіальні управління ДСА України (для місцевих загальних судів) є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, які відповідно до затверджених бюджетних асигнувань уповноважені на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, тобто безпосередньо виплачують заробітну плату працівникам апаратів судів, у тому числі при наявності місячного фонду стимулювання здійснюють стимулюючі виплати на підставі відповідних наказів голови суду та керівника апарату суду.
При цьому слід зазначити, що на розмір фонду стимулювання впливає не лише обсяг фінансування загального фонду бюджету передбачений законом про Державний бюджет на відповідний рік, а також виплати, що здійснюють розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, серед яких: оплата часу відпустки, компенсація за невикористану відпустку, економія фонду за рахунок лікарняних, матеріальні допомоги тощо. Також розмір заробітної плати конкретного працівника залежить від займаної посади та наявного стажу роботи.
Таким чином, розмір стимулюючих виплат та їх склад не може бути однаковим у всіх судах і ДСА України їх не встановлює.
Звертаємо увагу, що у Звіті ДСА України за 2022 рік зазначено, що завдяки перерозподілу бюджетних асигнувань у 2022 році ДСА України забезпечено середньорічні стимулюючі виплати працівникам апаратів судів на рівні:
- Місцеві загальні суди – 33% посадового окладу;
- Місцеві спеціалізовані суди – 42% посадового окладу;
- Апеляційні суди – 45% посадового окладу.
Для цього ДСА України листом від 09.12.2022 № 11- 11433/22 зверталась до Міністерства фінансів України з пропозицією зменшення асигнування за КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" та відповідно збільшення асигнування за КЕКВ 2111 "Заробітна плата".
Також, ДСА України вважає за необхідне оприлюднити плановий розрахунок щодо перерозподілу бюджетних асигнувань між судами.
Рада суддів України листом від 10.01.2023 № 9рс-12/23 запитувала у ДСА України звіт про фактичний розмір стимулюючих виплат у 2022 році працівників апаратів судів в розрізі категорій посад кожного регіону по інстанціях та юрисдикціях, що безпосередньо виплачені розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.
Тобто, Рада суддів України у своєму рішенні від 30.08.2023 № 36 навела порівняння перерозподілу бюджетних асигнувань ДСА України з фактичним використанням таких бюджетних асигнувань безпосередніми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, що, на думку ДСА України є неспівмірним.
Звертаємо увагу, що утворення економії коштів на виплату заробітної плати, яка пов’язана зі зміною фактичної чисельності працівників апаратів судів, у зв’язку зі звільненням працівників та виплатою грошової компенсації за невикористані відпустки, перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, перебуванням у відпустці для догляду за дитиною, тимчасовою непрацездатністю тощо, як в бік підвищення так і зменшення таких стимулюючих виплат.
Отже, наявність або відсутність перелічених факторів в кожному конкретному випадку безпосередньо впливає на встановлення як більшого так і меншого відсотку стимулюючих виплат у конкретному суді, саме тому і виник різний відсоток стимулюючих між судами.
ДСА України вкотре акцентує увагу на наступному. Після набрання чинності Закону України № 2352, ДСА України було направлено запит від 21.07.2022 № 10-6185/22 до Мінекономіки з метою отримання відповідних роз’яснень. У своєму роз’ясненні від 26.07.2022 № 4711-06/52191-05 Мінекономіки висловило позицію, що з метою уникнення дискримінаційних підходів відносно працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом № 2352, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийнятті (призвані) на військову службу до дня набрання чинності Законом № 2352 слід припинити.
На сьогодні, за наявною в ДСА України інформацією у провадженні Верховного Суду перебуває на розгляді 2 судові справи (№ 340/5691/22 та № 500/3844/22), предметом розгляду яких є правомірність /неправомірність виплати військовослужбовцям, які мають статус судді, грошового забезпечення та суддівської винагороди одночасно.
Частиною п’ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до положень абзацу п’ятого пункту 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями частини сьомої статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за погодженням із головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в межах видатків на утримання відповідного суду.
Аналогічна норма міститься також в Типовому положенні про апарат суду, затвердженому наказом ДСА України від 08.02.2019 № 131 (далі –Типове положення).
Зокрема відповідно до підпункту 40 пункту 8 розділу ІІ Типового положення саме апарат суду розробляє проект структури та штатного розпису суду, у тому числі з вказанням розміру суддівської винагороди.
З огляду на зазначене, начальник територіального управління ДСА України, в межах своїх повноважень, може затвердити лише той штатний розпис, який подано на затвердження відповідним судом.
Слід зазначити, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" (зі змінами) ДСА України наказом від 09.01.2023 № 7 утворено постійно діючу робочу групу з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури у секторі правосуддя із залученням до складу представника Департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзв’язку (далі – робоча група).
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 15.01.2021 № 23, робочою групою проведена ідентифікація та категоризація об’єктів критичної інфраструктури сектору правосуддя, встановлена ІV категорія критичності та схвалений секторальний перелік об’єктів критичної інфраструктури сектору правосуддя (протокол від 07.02.2023 № 3), який листом від 28.02.2023 № 15-6/23 ДСК надіслано до Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у встановленому законом порядку.
Крім того, робочою групою розроблені пропозиції змін до додатку 1 "Визначення рівня негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (секторальні критерії) Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109, які надіслані на розгляд до Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Як наслідок Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, розроблений проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109", у якому враховані пропозиції ДСА України щодо визначення секторальних показників оцінки рівня критичності сектору правосуддя. Згаданий проєкт постанови проходить процедуру погодження, встановлену Регламентом Кабінету Міністрів України і ДСА України, як заінтересована сторона листом від 23.08.2023 № 10-9833/23 погодила зазначений проєкт постанови Кабінету Міністрів України в порядку, встановленому законом.
При цьому, порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури упродовж 2022 та 2023 років змінювався тричі. Зокрема, порядок розроблення та погодження паспорта безпеки на об’єкт критичної інфраструктури, затверджено Кабінетом міністрів України лише 04.08.2023 (постанова № 818).
Також, на адресу ДСА України надійшли пропозиції змін до законодавства, які скеровано до операторів критичної інфраструктури сектору правосуддя з проханням висловити свої позиції стосовно подальших дій секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури сектору правосуддя (листи від 25.08.2023 № 15-10030/23 та № 15-10031/23), оскільки такі рішення, на думку ДСА України, повинні прийматися після попереднього обговорення з усіма зацікавленими сторонами.
З огляду на зазначене ДСА України вважає свою роботу у цьому напрямку послідовною.
Так, рішенням XIII з’їзду суддів України від 13.11.2015 "Щодо здійснення функцій судової влади України в умовах судової реформи" Раді суддів України було доручено опрацювати питання щодо можливості впровадження постійного телерадіоканалу судової влади України (абз. 5 пункту 15).
ДСА України спільно з Радою суддів України було вивчено дане питання та за результатами розгляду якого прийнято рішення щодо недоцільності створення власного телерадіоканалу, оскільки це є надто дороговартісним проєктом.
Водночас, зважаючи на події, які відбувалися в той час розгляд деяких судових справ набув великого резонансу, у зв’язку з чим вирішено про необхідність створення каналу судової влади України на YouТube та надано доручення державному підприємству "Інформаційні судові системи" (далі – підприємство) забезпечити трансляцію судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес на YouТube.
Підприємством на початку 2016 року було створено канал судової влади України на YouТube та реалізовано механізм оприлюднення анонсу і розміщення онлайн трансляцій судового засідання у вигляді банерів з посиланням на YouТube канал судової влади України (далі – канал).
Оскільки в судах на той час була відсутня універсальна комп’ютерна програма, яка б одночасно здійснювала відеоконференцію, її запис та трансляцію, тому процедура онлайн трансляції використовувалася виключно по справах, які мали значний суспільний інтерес, та у наступному порядку:
1) не пізніше ніж за три дні до початку засідання написати офіційного листа до підприємства з проханням забезпечити трансляцію судового засідання на каналі, а також зазначити іншу конкретну інформацію про справу, яка транслюватиметься з дотриманням певних вимог щодо кількості символів, умовних скорочень тощо;
2) забезпечити проведення судового засідання, яке транслюватиметься, виключно в залі обладнаному системою відеоконференцзв’язку;
3) виділити окремий комп’ютер для забезпечення трансляції даного засідання, а також фахівця, який буде слідкувати за процесом передачі відеозапису з існуючої системи, що використовується в суді для відеоконференції (TrueConf, Акорд тощо) на цей комп’ютер. У разі здійснення в одному суді одночасно декількох трансляцій судових засідань – відповідно необхідно виділення декількох окремих комп’ютерів і фахівців для реалізації такого заходу.
1) виділити для забезпечення здійснення таких трансляцій окремого фахівця, заздалегідь вже забезпеченого відповідним програмним забезпеченням (наприклад, OBS Studio), та який буде в ручному режимі створювати та розміщувати анонс і банер з посиланням на трансляцію;
2) постійно бути на зв’язку із судом (судами) під час здійснення таких трансляцій на каналі (з метою упередження виникнення будь-яких технічних неполадок тощо);
3) в ручному режимі під’єднатися до відеоконференції та через окремо виділений судом комп’ютер здійснювати трансляцію засідання на каналі.
У разі проголошення під час засідання чутливої інформації трансляцію необхідно в ручному режимі переривати, а через деякий час знову у згаданий спосіб поновлювати, що також є недосить зручно.
При цьому, ДСА України на виконання вимог законодавства України, а також рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2020 № 880/0/15-20 "Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у 2020 році впровадила в судах підсистему відеоконференцзв’язку (далі – підсистема ВКЗ), яка забезпечує проведення судових засідань з можливістю дистанційної участі сторін процесу поза межами приміщення суду.
Починаючи з 2020 року державним підприємством "Центр судових сервісів", як адміністратором підсистеми ВКЗ, було здійснено суттєве її доопрацювання та реалізовано безліч різноманітних сервісів: створення протоколів (журналів) судових засідань, накладення електронних підписів на такі протоколи/журнали судових засідань, можливість здійснення відео та аудіо запису відеоконференції, надання доступу іншим користувачам до протоколів/журналів та записів засідань, можливість автоматичного додавання учасників відеоконференції до протоколу судового засідання, запроваджені умови логічного контролю під час заповнення протоколу судового засідання та інше.
У зв’язку з цим, ДСА України рекомендувала судам під час здійснення відеоконференції використовувати не наявні в судах застарілі програмні продукти, а підсистему ВКЗ, яка в повній мірі відповідає та забезпечує виконання вимог законодавства України в частині фіксації судових засідань та їх проведення в режимі відеоконференцзв’язку.
При цьому наголошуємо, що згадані сервіси створювалися в основному на прохання працівників апарату суду, як основних її користувачів. Водночас серед наданих судами пропозицій було прохання спростити існуючий порядок здійснення трансляцій судових засідань на каналі, оскільки він є складним і обтяжливим, так як здійснюється в ручному режимі.
У зв’язку з цим та за дорученням ДСА України адміністратором було реалізовано в підсистемі ВКЗ можливість автоматичного проведення онлайн трансляцій судових засідань на вебпорталі судової влади України (без необхідності додаткового використання апаратного забезпечення (ПК) та людських ресурсів).
Звертаємо увагу, що рішення стосовно трансляції виключно на вебпорталі було прийнято тому, що вебпортал судової влади України належить ДСА України та є офіційним джерелом інформації про систему правосуддя України.
Тоді як, створений канал судової влади України на YouТube не є офіційним каналом судової влади України, оскільки він немає документального оформлення, а також нормативно-правового визначення.
У ДСА України та/або підприємства відсутні правові підставі видавати цей канал за офіційне джерело інформації, а також його доопрацьовувати чи модернізовувати під потреби користувачів судової влади України, на відміну від вебпорталу судової влади України.
YouТube не надає можливості викупити та оформити права власності на окремо створений канал судової влади України, а надає лише можливість ним користуватися без будь-яких додаткових переваг (додавати якісь рубрики, змінювати вебдизайн тощо).
Крім того, запроваджена YouТube політика користування її сервісами надає користувачам безліч можливостей для зловживання своїми правами, зокрема можливість під час засідання або до його початку написати скаргу і відповідно трансляція судового засідання автоматично блокується. Також YouТube введені певні ліміти на щоденне оприлюднення записів судових засідань і він не гарантує збереження інформації, та в будь-який час і з будь-якої причини може видалити контент.
При цьому, ДСА України під час прийняття такого рішення було додатково проаналізовано:
1) статистику відвідувань і переглядів обох згаданих ресурсів та виявлено, що на вебпорталі вона є в декілька разів більшою, при цьому користувач переглядає не тільки записи судових засідань, а й має можливість ознайомитися з іншою корисною для себе інформацією по справі, зайти на інші електронні сервіси розміщені на порталі, тощо;
2) рівень забезпечення судів засобами інформатизації, зокрема персональними комп’ютерами (ПК). Так, за результатами такого аналізу встановлено, що станом на 01.01.2022 (рік запуску сервісу трансляцій судових засідань через підсистему ВКЗ) рівень забезпечення місцевих і апеляційних судів ПК становить - 35 780 од. (89%), а потреба складає - 4 426 од. (11%). Крім того, із наявних 3 289 залів судового засідання забезпечені ПК 2 942, що становить 90 % від потреби, а із наявних 796 нарадчих кімнат забезпечені ПК 355, що становить лише 45 % від потреби.
З огляду на викладене, враховуючи політику користування YouТube, яка дозволяє автоматичне блокування трансляцій на підставі скарг третіх осіб, а також зважаючи, що створений канал судової влади України на YouТube не є офіційним каналом судової влади України, ДСА України прийнято рішення про забезпечення здійснення трансляції судових засідань на одному джерелі – офіційному вебпорталі судової влади України.
Звертаємо увагу, що Рада суддів України у листі від 09.06.2023 року № 9рс-257/23вих просила надати перелік благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги, отриманої від міжнародних партнерів в період воєнного або надзвичайного стану (лист-відповідь від 06.07.2023 № 14-8065/23). Тоді як в листі від 12.07.2023 року № 9рс- 337/23-вих Рада суддів України просила надати інформацію щодо отриманої безоплатної міжнародної технічної допомоги в період воєнного або надзвичайного стану (лист-відповідь від 04.08.2023 № 14-9330/23).
Оскільки поняття "благодійна допомога", "гуманітарна допомога" та "міжнародна технічна допомога" не є тотожними, то твердження, що ДСА України надає запитувану інформацію "неохоче" вважаємо безпідставним.
Рада суддів України у своєму листі від 21.08.2023 № 9рс-421/23 просила надіслати Раді суддів України НЕГАЙНО (не пізніше 22 серпня 2022) матеріали та документи за 2022 рік та перше півріччя 2023 року.
Тобто Радою суддів України, встановлено одноденний строк для надання інформації яка задокументована на 222 аркушах (в паперовому вигляді) та понад 500 аркушах (в електронному вигляді), що потребувала в тому числі додатково збору інформації від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Встановлення такого стислого терміну для такого об’єму інформації під час складення та підготовки бюджетних запитів та визначення потреб судів органів та установ системи правосуддя на 2024 рік, призвело до "надмірного навантаження" у роботі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Єдиний конституційний орган державної влади якому підзвітна ДСА України є Вища рада правосуддя.
Вища рада правосуддя у своєму рішенні від 20.07.2023 № 740/0/15-23 взяла до відома Звіт Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України за 2022 рік та рекомендувала Голові Державної судової адміністрації України усунути чітко визначені недоліки в роботі ДСА України до 20.11.2023 року.
І наостанок. З історії можна навести багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки можна дізнатись, що коли під час біди люди об'єднувались, то завжди перемагали.
Отже, сила судової гілки влади в єдності та згуртованості всіх її органів задля спільної мети – забезпечення доступності правосуддя для кожної особи.
_03_03.png)
