Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У парламенті віднайшли вирішення проблеми недофінансування судів: голова Комітету з питань правової політики разом із колегами запропонували наповнити спецфонд Держбюджету за рахунок збільшення судового збору.
Як відомо, бюджет на правосуддя урізають майже на 3 млрд грн - у наступному році не передбачені кошти ані для того, щоб покрити зарплати всім працівникам апарату судів, ані для електронного правосуддя, ані для ремонту пошкоджених внаслідок війни будівель судів.
Втім, у Верховній Раді, схоже, знайшли рішення.
Так, народні депутати-члени Комітету Верховної Ради з питань правової політики включно з його головою Денисом Масловим зареєстрували 19 вересня законопроект «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо зміни мінімальної та граничної межі ставок судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів» 8047.
Як зазначають автори, документ розроблений для зміни мінімальної та граничної межі ставки судового збору за подання до суду окремих процесуальних документів.
«Ураховуючи критичний стан недофінансування судової системи, особливої уваги набуває такий складник, як наявність спеціальних джерел для фінансування потреб судів.
На сьогодні основними джерелами наповнення спеціального фонду державного бюджету, кошти якого спрямовуються на забезпечення органів та установ у системі правосуддя, є сплата та стягнення судового збору, звернення застави в дохід держави.
Наразі статтею 5 Закону «Про судовий збір» передбачено загалом 26 суб’єктів, які під час звернення до суду звільнені від сплати судового збору. При цьому понад 6 суб’єктів включено до пільгової категорії лише протягом останніх 3 років (з 2019 по 2022 рік), і наразі продовжують з’являтися законодавчі ініціативи щодо подальшого розширення їх переліку (наприклад, нещодавно було запропоновано звільнити від судового збору Пенсійний фонд - прим. ред).
З одного боку, надання пільг зі сплати судового збору забезпечує захист соціально-чутливих категорій громадян України. Утім, в умовах перманентного стану недофінансування судової системи тенденція розширення категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, є загрозливою, адже це призводить до зменшення надходжень до спеціального фонду Державного бюджету та, відповідно, поглиблює кризовий стан судової системи.
Ураховуючи зазначене, доцільним є розгляд питання сплати судового збору, надання додаткових пільг зі сплати судового збору та недофінансування судової системи в одному контексті.
Зокрема, за умови поступового скорочення фінансування органів судової влади за загальним фондом Державного бюджету та розширення категорій осіб, які мають пільги зі сплати судового збору, очевидно, що чинні ставки судового збору мають бути переглянуті в бік принаймні часткового збільшення», - пояснюють автори законопроекту.
Зокрема, на думку авторів, доцільним вбачається перегляд граничних ставок судового збору за подання до суду таких процесуальних документів:
за подання до суду:
- позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою. Наразі гранична ставка за подання відповідного позову становить 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За даними Національного банку України, у серпні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 23,8%. «Отже, в таких умовах може бути доцільно збільшити граничний розмір відповідної ставки з урахуванням індексу інфляції до 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», - вважають автори;
- позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою-підприємцем. «Наразі ФОП-и сплачують судовий збір на рівні фізичних осіб – не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є дуже незначним за своїм розміром, адже наразі, коли позовні вимоги перевищують понад 1 млн грн, судовий збір фактично перестає зростати. Особа, яка стягує 1 млн грн, та особа, яка стягує 10 млн грн, фактично сплачують один і той самий розмір судового збору, що є несправедливим. Через це доцільно збільшити граничну ставку судового збору принаймні до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (приблизно до 100 000,00 гривень)», - пропонують депутати;
- позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою. Наразі фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вбачається за доцільне збільшити граничну ставку судового збору принаймні до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (приблизно до 50 000,00 гривень);
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру. Наразі гранична ставка за подання відповідного позову становить 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вбачається за доцільне її збільшити до 420 прожиткових мінімумів, з урахуванням інфляції;
за подання до адміністративного суду:
- позовної заяви майнового характеру, яка подана суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, вважається за доцільне збільшити граничний розмір судового збору з 10 до 40 прожиткових мінімумів (фактично, до планки у 100 000,00 грн);
- позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою-підприємцем, вважається за доцільним збільшити граничний розмір судового збору з 5 до 20 прожиткових мінімумів (фактично, до планки у 50 000,00 грн), а також збільшити мінімальну планку з 1 відсотка до 1,5;
- апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана суб’єктом владних повноважень або юридичною особою, фізичною особою-підприємцем, вважається за доцільне збільшити граничний розмір судового збору. Наразі граничний розмір судового збору за подання таких процесуальних документів зберігся лише в адміністративному судочинстві (в усіх інших видах судочинства верхньої межі немає). Погоджуючись з доцільністю такої особливості в адміністративному судочинстві, усе ж таки, доцільним є перегляд граничної межі.
«Законопроектом пропоновано внести зміни до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», змінивши граничну межу ставок судового збору за подання до суду таких процесуальних документів:
за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою-підприємцем, збільшити:
_03_03.png)
