Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Гендерна рівність у прийнятті рішень - це не тільки загальне представництво жінок і чоловіків. Важливе значення мають посади, які обіймають жінки, що свідчить про їх вплив на прийняття рішень.
На даний час жінки представлені в якості спікерів парламенту майже у всіх регіонах світу.
Станом на 1 липня 2021 року, частка жінок- спікерів становила 20,9 % (58 з 277).
Це вдвічі перевищує частку жінок- спікерів парламентів у 1995 році.
В Європі жінки, зокрема, очолюють парламенти Бельгії (Stephanie D'Hose- Сенат, 2020, - Eliane Tillieux- Палату представників, 2020), Білорусі (Natalya Kochanova, 2019), Болгарії (Iva Miteva, 2021), Фінляндії (Anu Vehviläinen, 2020), Італії (Maria Elisabetta Alberti Casellati, 2018), Латвії (Inara Murniece,2014), Литви (Viktorija Čmilytė-Nielsen, 2020), Норвегії Tone Wilhelmsen Trøen, 2018), Нідерландів (Vera Bergkamp, 2021), Польщі (Elżbieta Witek, сейм, 2019), Румунії (Anca Dana Dragu, 2020), Росії (Valentina Matvienko, 2011), Іспанії (Meritxell Batet, 2019) та інших країн.
Згідно зі звітом Міжпарламентського союзу, вперше в історії США жінка (Kamala D. Harris, 2021), стала віце-президентом країни.
Віце-президент, відповідно до Конституції США, стає також президентом (спікером) Сенату. То ж Камала Харріс стала також першою спікеркою Сенату США.
Оскільки Ненсі Пелосі (Nancy Pelosi) є спікеркою Палати представників, обидві палати Конгресу США зараз очолюють жінки.
Загалом для США 2020 рік відзначився найвищим в історії США рівнем представництва жінок у Конгресі - 26,9 % ( в обох палатах).
Серед заступників голів Парламентів (віце- спікерів) у всіх регіонах світу - за даними Міжпарламентського союзу ( станом на 1 січня 2021 року)– 28,3% жінок (165 з 582).
В Україні посаду віце-спікера Парламенту обіймає депутатка Верховної ради України Олена Кондратюк.
Згідно з інформацією Міжпарламентського Союзу ( станом на 1 січня 2021 року):
- 5,9 % обраних глав держав складають жінки (9 з 152-х)
- 6,7 % глав урядів (13 з 193)- жінки.
Разом з тим, за даними звіту «Індекс глобального гендерного розриву-2021», у 81 –й країні (більшій половині з 156-ти країн, що оцінювалися), ніколи не було жінок на посадах глав держав чи урядів, включаючи країни, які вважаються відносно прогресивними в контексті гендерного паритету- наприклад, Швеція, Іспанія, Нідерланди і США.
В 17 –ти країнах за останні 50 років жінки були при владі сумарно менше одного року, включаючи Францію (0,89 року) та Канаду (0,36 року).
Однак є країни, де жінки були при владі на вищому інституційному рівні декілька років. Наприклад, в Швейцарії жінка була главою держави впродовж 8-ми з останніх 50 років, а 6 років з останніх 10-ти десяти в руках жінки утримувалося Президенство Швейцарської Конфедерації.
Серед країн, в яких жінки обіймають посади глави держави частіше, ніж зазвичай: Фінляндія (13 років з 50), Нова Зеландія (14 років), Сполучене Королівство (14,6 року), Індія (15,5 років), Німеччина (15,6 року), Філіппіни (15,8 року), Норвегія (17,4 року), Ірландія (20,8 року), Ісландія (23,5 року) і Бангладеш, в якій жінки за останні 50 років обіймали посади глави держави більший відрізок часу, ніж чоловіки- 27 років.
Більше половини держав і урядів, очолюваних жінками, знаходяться в Європі: 5 з 9-ти жінок - глав держав ; 7 з 13 жінок-очільниць урядів.
Майже всі уряди скандинавських країн (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія) очолюють жінки, за винятком Швеції.
Жінки очолюють також уряди Естонії, Литви, Молдови.
У 2021 році Європа зазнала двох найбільших стрибків у політичному представництві жінок на виконавчому рівні. У Литві частка жінок в уряді зросла з 8% до 43%, а в Бельгії збільшилася більш ніж удвічі - з 25% до 57%.
За даними Міжпарламентського Союзу (16.03.2021), кількість країн, в яких жінки обіймають 50 і більше відсотків міністерських посад, скоротилася з 14 -ти у 2020 році до 13-ти у 2021 році:
В 17-ти країнах світу ( в тому числі -в Південній Африці, Нідерландах, США, Сербії, Литві, Швейцарії, Потругалії, Німеччині, Новій Зеландії, Молдові та ін) . частка жінок в уряді складає від 40% до 50%.
Згідно з інформацією Міжпарламентського Союзу (16.03.2021), частка жінок-міністрів знаходиться на рекордно високому рівні – 22,6 %.
Дещо зросла у 2021 році у порівнянні з 2020 роком частка жінок -міністрів у сферах, які традиційно очолюють чоловіки. Наприклад, зараз 13,5 % портфелів міністрів оборони належать жінкам, а рік тому належало 11,9 %; 11,5% портфелів міністрів фінансів- порівняно з 10,1 % у 2020 році.
Частка жінок -міністрів закордонних справ також помітно зросла, піднявшись з 16,8 % до 26% у 2021 році.
Разом з тим, як і раніше, найбільше жінок-міністрів у сфері навколишнього середовища (105), соціальної політики (101), сімї, молоді, людей похилого віку (94), освіти (89), культури (81); найменше жінок-міністрів транспорту (15), інформаційних технологій і медіа (17). Серед міністрів юстиції - 44 жінки.
Однак, незважаючи на загальний успіх у всіх регіонах, кількість країн, де немає жінок-міністрів- станом на 1 січня 2021 року - зросла до 12 порівняно з 9-ма у 2020 році.
Немає жодної жінки-міністра в Азербайджані, Вірменії, Брунеї Даруссалам, ДПРКореї, Папуа-Новій Гвінеї, Сант Вінсенті, Гренландії, Саудівській Аравії, Тайланді, Туалу, Ваунату, В’єтнамі і Ємені).
***
Україна у рейтингу Міжпарламентського Союзу «Жінки на міністерських посадах» (станом на 1 січня 2021 року) посідала 133 місце- 13.6 % жінок ( 3 з 22-х ).
У Кабінеті міністрів України 3 жінки: Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністерка соціальної політики Марина Лазебна. Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.
_03_03.png)
